Статті


Збудник даної хвороби — гриб Entomosporium maculatum Lev. вражає листки, іноді молоді пагони груші. Листки вкриваються численними округлими або неправильної форми бурими плямами, які поступово збільшуються у розмірі, зливаються та вкривають усю поверхню листків. Уражені листки засихають та опадають. На молодих пагонах іноді також можна помітити бурі, злегка вдавлені плями, але розвиток хвороби на них буває незначним і великої шкоди не завдає.

На уражених листках влітку утворюється конідіальне спороношення. Конідії розносяться вітром і дощем. Інкубаційний період триває в середньому 7-8 днів, залежно від погодних умов. Оптимальною  для проростання конідій гриба є температура +20…+28°С та вологість повітря 80-90%.

Зимує міцелій гриба переважно в ураженому опалому листі та пагонах, але можуть зимувати й конідії. Іноді на уражених листках гриб утворює сумчасту стадію у вигляді чорно-бурих перитеціїв, в яких навесні розвиваються сумкоспори, що спроможні вражати листки. Але ця стадія утворюється рідко. Крім того, спори у перитеціях достигають значно пізніше, ніж починають розсіюватись конідії гриба. 

 

Шкідлива дія хвороби проявляється в ослабленні рослин унаслідок сильного ураження листків і передчасного їх опадання. Хвороба з’являється на початку червня, але найбільшого розвитку досягає всередині літа. Молоді дерева є більш сприйнятливими, ніж старші. Розвитку хвороби сприяють під-вищена вологість повітря та висока температура.

Stemphylium є сапрофітом, який росте, зокрема, на відмерлих частинах рослинного матеріалу і знищує їх. Для того, щоб бути конкурентним у боротьбі за продукти харчування, цей грибок перетворюється на патогенний грибок, що інфікує рослини, а потім продовжує рости у відмерлих тканинах.  Штам Stemphylium, що інфікує грушу, було знайдено в опалому листі та зів’ялому бур'яні, у тому числі на  жовтозіллі весняному (Senecio vulgaris L), осоті польовому (Sonchus arvensis) та тонконозі однорічному (Poa annua L.). Науковцями дослідницького центру Plant Research International та науково-дослідного центру у Вагенінгені (Нідерланди), було розроблено ДНК-тест під назвою “Taqman PCR”. Цей тест визначає наявність патогену Stemphylium у саду та дає можливість дослідити його розвиток на    різних стадіях.

Патоген Stemphylium живе та харчується на відмерлому рослинному матеріалі у саду протягом усього року, при цьому він, час від часу, виробляє спори. Тому надземна частина дерева груші може інфікуватися. Ця хвороба дуже відрізняється від парші. Вона стає активною на дереві весною та залишається там аж доки листя з дерев не обпаде. Після того, як спори Stemphylium з’являються на плодах або листі, вони збільшують можливий ризик зараження через їх епіфітний ріст. Хоча ріст може тимчасово припинятися, фактично знищити патоген майже неможливо. Щойно умови знову стають сприятливими, Stemphylium продовжує рости до тих пір, поки через продихи не потрапить у середину листка або плоду. Після того, як грибок потрапив у рослину, він вже не несе загрози. За ідеальних умов грибку потрібно близько 6 годин для того, щоб потрапити у рослину. Цей процес вимагає вологи і, теоретично, навіть роси може бути достатньо для його проростання

Критичний період настає відразу після цвітіння. Але дослідження показують, що не можливо чітко зрозуміти, як саме проявляються симптоми. Перші симптоми стають помітними через 2-3 тижні після цвітіння. Однак може знадобитися і більше часу. Це пояснюється прихованою присутністю Stemphylium на деревах. Популяція Stemphylium на рослинних рештках може сильно коливатися протягом року. 

Науковці підтверджують, що найкращий час для ефективного контролю бурої плямис-тості настає одразу після цвітіння. Тому, при проведенні чотирьох обприскувань фунгіцидами протягом травня-червня з лікувальною метою, ефективність зниження тиску хвороби - найвища. Дослідженнями також доведено, що дерева, які ростуть на суглинкових ґрунтах, менше вражаються бурою плямистістю ( Stemphylium).  Потрібно також відзначити, що на відміну від здорових, дерева, вражені Stemphylium, мають ознаки аномального росту кореневої системи.    Вони не виробляють сік в денний період, а в кінці сезону у таких дерев найшвидше спостерігається пожовтіння листя. Це свідчить про те, що здоровий стан дерева є критично важливим фактором у запобіганні виникненню бурої плямистості. Крім того з’ясувалося, що дерева є особливо сприйнятливими до інфекції у ті дні, коли рівень ультрафіолету та озону підвищені.

Схоже, що Stemphylium може досить легко адаптуватися. Свідченням цього може бути той факт, що грибок спочатку був сапрофітом, але тепер він є також і патогеном. Окрім того, кількість рослин-господарів, на яких можна виявити грибок Stemphylium, також збільшується. Останнім доповненням до списку рослин-господарів став цукровий буряк. До яких меж відбуватимуться мутації, або які нові патогенні штами можуть з’явитися - невідомо. Наприклад, 10 років тому препарат Flint (трифлоксістробін) все ще був ефективним проти Stemphylium, а зараз він лише дає побічні ефекти. Все це означає, що грибок має тривожний адаптаційний потенціал.

Наступні рекомендації допоможуть запобігти виникненню пошкоджень, які викликає бура плямистість:

  • Уникайте утворення великих скупчень відмерлого бур'яну в саду. Краще одразу знищувати бур'ян за допомогою гербіцидів. Деякі гербіциди мають також і фунгіцидну дію; 
  • В період після цвітіння у саду повинно бути якомога менше відмерлої трави;
  • Забезпечте належне дренування у саду;
  • Сприяйте розпаду опалого листя;
  • Оптимізуйте удобрення ґрунту, попередньо провівши аналіз ґрунту та листя;
  • Захищайте дерева за допомогою фунгіцидів в період, коли інфекція їм загрожує найбільше – через 2 тижні після цвітіння. Препарати Beilis (боскалід і піраклостробін) та Switch (флудіоксоніл і ципродиніл) є  найбільш ефективними проти епіфітичного росту грибка. Крім того, вони також “дезінфікують” листя  дерев.
  • Здійснюйте профілактичні обприскування фунгіцидами у травні та червні.

Поделиться